Рослини світу
      Головна        Цікаве        Корисне        Фото рослин
  А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я      
 

Сфагнові мохи

До сфагнових, або білих, торф'яних мохів належить рід сфагнум, в якому відомо понад 300 видів, що різняться дрібними ознаками.

Сфагнум має білуватий колір із зеленим відтінком через хлоропласти; у деяких видів забарвлення жовтувате або червонувато-фіолетове, коли міститься антоціан. Гіллясте стебло сфагнуму вкрите дрібними листками, а вгорі закінчується густим • розгалуженням і дрібними спорангіями. Верхнім кінцем мох росте, а його нижній кінець поступово відмирає; він не має на собі навіть [ризоїдів. На поперечному розрізі стебла в центрі можна помітити клітини з тонкими оболонками, які служать для пересування речовин і для відкладення запасних речовин. Центральні клітини оточені товстостінними клітинами механічної тканини. Кора стебла складається з великих порожнистих водовбираючих клітин, які мають наскрізні отвори — пори.

Розглядаючи в  мікроскоп будову листка, помітимо, що кожний листок складається з дрібних і великих клітин. Видовжені дрібні клітини з'єднуються між собою тільки своїми короткими боками, утворюючи сітку. Вони містять .протоплазму, в якій можна помітити хлоропласти. Своїми довгими боками вони прилягають до великих клітин, що розміщуються живі зелені клітини, які колірні великі водоносні клітини — трахеїди — мають тонку оболонку, в якій всередині є спіральні потовщення і великі пори. Ці клітини бувають наповнені водою або повітрям. Трахеїди крізь пори легко вбирають воду навіть з вологого повітря. Водою користуються між петлями сітки. Без-добре захищені від висихання і мають асиміляційну здатність. Завдяки такій будові стебла і  листків сфагнум, як губка, вбирає воду, яка поступово випаровується в повітря. Повна вологоємкість сфагнуму дорівнює 1500% його сухої ваги і більше.

Багато сфагнуму зустрічається на півночі і заході країн СНД, заходить він навіть південніше Москви. Дуже часто сфагнум утворює хиткий покрив на поверхні заростаючого озера. На вапнякових ігрунтак він не роїсте.

Внаслідок відмирання нижніх частин рослини відбувається нагромадження пластів відмерлого моху, через які вода надходить до живих рослин. На поверхні такого сфагнового болота можна зустріти багато інших цікавих рослин. Ми можемо знайти там комахоїдну рослину пальчату, хвощі, пухівку, різні осоки, журавлину, чорницю, морошку, буяхи, верес, багно, а також коряву сосну, вербу і березу. Заростаюче озеро перетворюється в торфовище, в шарах якого відбувається процес торфоутворення.

Висушений сфагнум, а також інші мохи використовують для дезивфекції, для пакування продуктів, що швидко псуються, як перев'язочний матеріал для виготовлення захисних масок від газів. Значення торфу як палива загальновідоме. Величезне значення має торф у тваринництві. Завдяки високій вологоємкості його використовують з невеликою кількістю соломи на підстилку худобі. Крім того, торф, перепущений через скотний двір, має чудові удобрювальні властивості.

Говорячи про користь мохів, не можна не згадати і про завдавану ними шкоду. Особливо вони шкідливі на луках і пасовищах, бо сприяють їх заболочуванню, утруднюють доступ повітря в грунт і витісняють хороші трави. На луках доводиться з ними вести боротьбу, знищуючи їх лучними боронами ранньою весною, ще до відтаювання землі, а також обприскуючи залізним купоросом.

 

 
© 2009–2017 Енциклопедія «Рослини світу», для зв’язку використовуйте контактну інформацію
Правила користування, використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється при вказівці посилання на http://roslunu.com.ua. Посилання обовязкове в незалежності від повного або часткового використання матеріалів