Повитиця

Клас — дводольні рослини

Підклас — зрослопелюсткові

Родина — березкові

Повитиця паразитує на конюшині і люцерні, на льоні, кропиві, вербі, хмелі. Кожному виду рослини-живи-теля відповідає певний вид повитиці. На конюшині розвивається конюшинна повитиця. Її насіння схоже з насінням конюшини. При проростанні насінини повитиці пускають корінь, що служить для укріплення рослинки в землі, і нитковидне стебло, яке після виходу із землі починає робити обертальні рухи. Якщо поблизу виявиться стебло конюшини, повитиця обвиває його і починає розростатися, утворюючи особливі придаткові корені— присоски, які заглиблюються в тканини зеленого стебла. Повитиця майже не має хлорофілу. З грунтом зв'язок її також швидко втрачається, бо її корінь і основа стебла швидко відсихають, і весь дальший розвиток її відбувається на конюшині, з якої повитиця своїми присосками висмоктує воду і поживні соки. Стебла повитиці жовтуваті або рожевуваті, мають нитковидну форму і позбавлені листків; вони сильно гілкуються і зовсім обплутують кущ конюшини, яка сильно виснажується і починає сохнути. Повитиця цвіте рожевими квітками, в пій утворюється безліч насінин, які падають на землю або переміщуються з  насінинами конюшини при її культурі на насіння.