Рослини світу
      Головна        Цікаве        Корисне        Фото рослин
  А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я      
 

Клітини

Давно відомо, що всі органи рослини складаються з клітин, тобто найдрібніших камер, які мають складну будову. Ще в 1667 р. англійський фізик Роберт Гук відкрив клітинну будову з допомогою удосконаленого ним оптичного мікроскопа. Через кілька років (1671) англійський учений Неємія Грю та італьянський Марчелло Мальпігі описали клітинну будову органів рослин, звертаючи головну увагу на форму клітин, на їх оболонки, на судини, які вони назвали трахеями за схожість з дихальними трубками комах. Довгий час мікроскоп мало використовували для наукових досліджень. Тільки в першій половині XIX ст. були відкриті в клітинах спочатку ядро, а потім протоплазма (цитоплазма).

У створенні вчення про клітинну будову рослин в XIX ст. брали участь учені багатьох країн. Популярністю користуються Роберт Браун, М. Шлейден і І. Шванн, Я. Туркіне, І. Д. Чистя-ков, В. І. Беляєв, І. І. Герасимов, С. Г. Навашин та ін.

Вивченням клітин займаються і тепер багато лабораторій, наукових установ і численні вчені. З клітин утворюються тканини й органи не тільки рослин, але й тварин та людини. Від життя клітин, від внутрішнього і зовнішнього взаємообміну їх речовин залежить здоров'я і життя рослинного організму в цілому. От чому нам необхідно вивчити клітинну будову рослин.

Величина і форма клітин різноманітні. Неозброєним оком, а ще краще в лупу, ми можемо помітити клітини у вигляді найдрібніших блискучих бульбашок на зламі зрілого яблука або кавуна. Кореневі волоски — одноклітинні утворення — досягають іноді довжини 2—8 мм. Волокнинки стебла льону — це витягнуті клітини, що досягають у довжину 4 см і більше, а клітини деяких водоростей до 10 см. Такі клітини-гіганти зустрічаються порівняно рідко. Звичайна величина клітин (діаметр у круглястих клітин і довжина у витягнутих) квіткових рослин коливається в межах 10—60 мікрон. Найменша величина у клітин одноклітинних рослин, наприклад бактерій, від 0,5 до 10л. Переконатися в клітинній будові рослин можна при збільшеннях у 60—80 разів, але для вивчення будови клітин доводиться користуватися збільшеннями в 400—600 раз, а іноді і в 1000 раз 2.

Рослинні клітини мають цілком певну форму, цьому сприяють клітинні оболонки, що покривають вміст клітини. Клітини бувають круглясті, чотиригранні, багатогранні, зірчасті, гіллясті та інших форм. Коли клітини витягуються в довжину і набирають загостреної (веретеновидної) форми, їх називають прозенхімними на відміну від паренхімних, які ростуть в усіх напрямах приблизно однаково.

Рослинна клітина складається з живих і неживих частин. До живих частин відноситься протопласт клітини, що складається з протоплазми, клітинного ядра, пластид, хондріосом, або мітохондрій, і мікросом (рибосом). Найголовнішою хімічною речовиною, яка входить у живі частини клітини, є білок, що містить в собі азот (И), вуглець (С), водень (Н), кисень (О), сірку (5), фосфор (Р), залізо (Ре) в найскладніших сполуках. До неживих частин клітини відноситься оболонка, клітинний сік, запасні речовини (крохмаль, запасні білки, кристали, мінеральні і багато інших речовин).

 

Вчера оптимизацию сайта на http://gravex.ru/ можно заказать по акционной цене.
 
© 2009–2018 Енциклопедія «Рослини світу», для зв’язку використовуйте контактну інформацію
Правила користування, використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється при вказівці посилання на http://roslunu.com.ua. Посилання обовязкове в незалежності від повного або часткового використання матеріалів