Едельвейс альпійський

Білотка Альпійська, едельвейс, шовкова косиця — зростає в Середній Азії, Європі й Малій Азії.

Едельвейс альпійський (Leontopodium alpinum) — багаторічна трав’яна повстисто опушена рослина 10–25 см заввишки. Стебла прості, поодинокі, висхідні, біля основи з розеткою. Листки цілісні, видовжено- або лінійно-ланцетні, чергові, сидячі.

Квітки у дрібних кошиках, які зібрані по 3–10 на верхівках стебел у щільні головки і оточені кількома рядами видовжено-ланцентних, білих від густого повстистого опушення листків загальної обгортки. Крайові квітки у кошику маточкові, серединні — двостатеві.

Горизонтально відхилені, густо опушені приквіткові листочки білотки, що оточують суцвіття-кошики, надають їй вигляду чудової сріблястої багатопроменевої зірки. Недарма у Франції едельвейс називають «зіркою полонин», в Італії — «квіткою скель», а у нас в Карпатах — «шовковою косицею».

Плід — видовжена циліндрична сім’янка. Цвіте у червні–липні. Розмножується насінням і вегетативно.

Ця декоративна рослина ідеально підходить для альпійських гірок та кам’янистих садів. Вузькі листочки формують розетку. Квіти білого кольору, зібрані у суцвіття-кошики. Невибаглива культура, віддає перевагу сонячним ділянкам з легкими, сухими ґрунтами, без застою води.

Посів проводять у лютому — березні. Для отримання більш дружніх сходів необхідна стратифікація. Насіння рівномірно розподіляють на поверхні ґрунту та накривають плівкою або склом. Сходи з’являються через 14-20 днів.

Едельвейс вимагає легких, сухих ґрунтів. Добре відгукується на внесення листової землі. При посадці у землю бажано додати щебінь або крупнозернистий пісок. У гумусному ґрунті в рослини найкраще розвивається листя, але цвіте він мало.

Сіянці чутливі до перезволоження. Коли розсада досягне висоти 2 см, її пікірують в окремі горщики. У відкритий ґрунт рослини висаджують після загрози заморозків. Зацвітають у червні-липні наступного року.