Рослини світу
      Головна        Цікаве        Корисне        Фото рослин
  А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я      
 
Головна сторінка / Літера «Б» / Берізка польова

Берізка польова

Берізка польова

Клас — дводольні рослини

Підклас — зрослопелюсткові

Родина — березкові

Берізка польова —багаторічна рослина. Облистнене стебло березки обвиває інші рослини, а при відсутності відповідних підпорок стебло стелеться ,по рівній поверхні. Листки списовидні або стріловидні, з гострими лопатями. Квітки сидять поодинці в пазусі листків на довгих квітконіжках. Віночок білий або блідо-рожевий, з п’ятьма рожевими смужками, лійковидний. Корінь проникає глибоко і дає кореневу поросль. Розмножується березка швидко. Обвиваючи стебла культурних рослин (злаків), вона перешкоджає їх розвитку, утруднює підняття їх після вилягання, заважає під час збирання.

Поширення.

В’юнок польовий росте в Росії в європейській частині, на Далекому Сході, на Кавказі, в Західному Сибіру і в Середній Азії. Берізка, в’юнок польовий — рослина-бур’ян. Можна зустріти в городах як рослину яка засмічує посіви на полях.

Заготівля

В медичних цілях заготівлі підлягає надземна частина рослини, насіння і коріння в’юнка польового.Траву рослини в’юнка збирають під час цвітіння, насіння — коли визріє, а коріння — ранньою весною. Лікувальні препарати готують тільки з свіжозібраної сировини і далі зберігають їх у вигляді готової настоянки або відвару.

Хімічний склад.

В рослині присутні глікозид конвольвулин, флавоноїди, вітаміни С і Е, гіркоту, дубильні речовини, алкалоїди, тритерпенові сапоніни, кумарини, що розщеплюють білки, ферменти.

Фармакологічні властивості.

Рослина має сечогінну, проносну, знеболюючу, ранозагоювальну, спазмолітичну і кровоспинну дії.

Застосування.

Відвари, настої коріння в народній медицині використовують як знеболюючий засіб при зубному болі, ударах, ентероколітах, при гастритах. Відвар всієї лікарської рослини п’ють при запаленнях верхніх дихальних шляхів, головного болю, бронхіальній астмі, хронічному бронхіті, хворобах селезінки і печінки, гострих респіраторних захворюваннях. Настій трави рослини зовнішньо використовується при різних шкірних захворюваннях у вигляді примочок і компресів.Свіжа трава в’юнка польового знайшла застосування як кровоспинний, ранозагоювальний і болезаспокійливих засобів. Свіжий сік застосовується зовнішньо — при дерматомікозах і дерматитах. Насіння в’юнка використовуються як сечогінний засіб при труднощі при сечовипусканні, а також при нирковій і серцевої недостатності.

Лікарські препарати.

Настій.1 склянкою кип’ятку заварити 1 столову ложку трави рослини в’юнка польового і настояти близько 40 хв., потім профільтрувати, віджати сировину. Приймати 3 р. на день по 1 — 2 столових ложки.

Відвар.

1 склянкою кип’ятку залити 1 ст. ложку трави рослини, 15 хвилин нагріти на киплячій водяній бані, потім охолодити 45 хвилин, профільтрувати, віджати сировину. Приймати за 20 хвилин до їди по 1/4 склянки вранці і ввечері.

Настоянка.

Залити свіжу траву в’юнка 70% спиртом в співвідношенні 1:4, настояти протягом двох тижнів у темному місці, а потім процідити через марлю. Приймати 3 р. на день по 0,5 — 1 чайній ложці за 15 — 20 хв. до їжі.

Протипоказання.Лікарські препарати польового в’юнка не бажано використовувати при вагітності.

 

 
© 2009–2017 Енциклопедія «Рослини світу», для зв’язку використовуйте контактну інформацію
Правила користування, використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється при вказівці посилання на http://roslunu.com.ua. Посилання обовязкове в незалежності від повного або часткового використання матеріалів